На прикладі агроформувань як найскладніших інтегрованих виробничих систем розкрито сутність понять виробництва та виробничих систем, особливості виробничих і технологічних процесів, організаційних типів виробництва. Наведено розрахунки та шляхи скорочення тривалості виробничого циклу, охарактеризовано методи організації виробництва. Увагу приділено просторовому розташуванню процесу виробництва, його технічному обслуговуванню та регулюванню, а також організації, вимірюванню та раціоналізації трудових процесів. Проаналізовано шляхи формування якості та забезпечення конкурентоспроможності продукції (послуг).

Розкрито поняття сутності та суспільного значення виробництва та виробничих систем. Висвітлено особливості виробничих і технологічних процесів, організаційних типів виробництва. Викладено розрахунки та шляхи скорочення тривалості виробничого циклу. Подано характеристики методів організації виробництва. Розглянуто особливості просторового розташування процесу виробництва, його технічного обслуговування та регулювання. Увагу приділено організації, вимірюванню та раціоналізації трудових процесів. Досліджено питання формування якості та забезпечення конкурентоспроможності продукції. Подано інформацію про перепроектування виробничих систем.

Розглянуто питання юридичної природи статусу Служби безпеки України, які виникають у процесі захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, та ряд інших питань.

Розглянуто питання становлення і розвитку Служби безпеки України. Проаналізовано нормативно-правові акти, які найбільш чітко відображають будь-які періоди розвитку даного інституту.

Розглянуто адміністративно-правовий статус Служби безпеки України, етапи становлення та розвитку спеціального правоохоронного органу в Україні, а також сучасну розбудову правового інституту. Досліджено теоретичні та практичні проблеми функціонування Служби безпеки України. Запропоновано концепцію адміністративно-правового статусу підрозділів Служби безпеки України, заходи щодо профілактики правопорушень і законності, порядок співпраці із засобами масової інформації та громадськістю. На підставі проведеного аналізу науково-теоретичних джерел і чинних нормативно-правових актів, які визначають правовий статус Служби безпеки України та посадових осіб, сформовано практичні пропозиції з удосконалення правового регулювання адміністративно-правового статусу інституту, окреслено шляхи подальшого удосконалення законодавства у сфері державної безпеки.

Досліджено сучасний стан, виявлені основні проблеми та окреслені перспективи розвитку зернопродуктового підкомплексу України. Зернове господарство є стратегічною галуззю агропромислового комплексу, що визначає за сучасних умов рівень розвитку всього аграрного сектора національної економіки. Визначені основні чинники, що впливають на ефективність діяльності суб'єктів господарювання. Встановлено, що стратегічно важливим є техніко-технологічне переозброєння підприємств зернопродуктового підкомплексу на інноваційно-інвестиційній основі. У забезпеченні подальшого розвитку зернопродуктового підкомплексу значну увагу необхідно приділити врегулюванню міжгалузевих відносин між виробниками зерна, переробними підприємствами та галузямиматеріально-технічного забезпечення процесів виробництва та переробки. Зерновий ринок виступає основою для формування пропозиції основних видів продовольчих продуктів для населення держави та їх вартості, а також важливим експортним товаром, незамінною сировиною для багатьох галузей АПВ. Визначена ролі держави у забезпеченні ефективного розвитку зернової галузі України.

Проведено дослідження процесу та визначено особливості формування "управління персоналом" в різних країнах світу в самостійну відокремлену науку. Розглянуто сучасні підходи до визначення поняття "управління персоналом" та надано узагальнене тлумачення зазначеного терміну. Визначено загальні та специфічні властивості трудових ресурсів організації та виявлено їх відмінні особливості від інших видів ресурсів. Встановлено основні відмінності в концепціях "управління персоналом" та "управління людськими ресурсами". Вивчено умови, що визначають ефективність управління людськими ресурсами. Прослідковано еволюцію підходів до управління персоналом: від концепції "управління трудовими ресурсами" до концепції "управління людиною". Визначено останні світові тенденції, характерні для сучасного етапу розвитку управління персоналом. Виявлено специфічні особливості управління людськими ресурсами.

Вивчено концептуальні підходи до процесу створення ефективної системи управління персоналом на основі оцінки сучасних світових тенденцій у цій сфері та з урахуванням впливу основних чинників. Встановлено, що для ъ підприємств є необхідним створення ефективних систем управління персоналом, спроможних виконувати надскладні задачі за сучасних умов. З цією метою необхідно докорінно змінювати концептуальні підходи, орієнтуючись на кращі світові приклади з урахуванням сформованих національних особливостей і традицій. Процес управління персоналом має здійснюватись безперервно і на усіх рівнях, що забезпечить конкурентоспроможність підприємства, реалізацію його стратегічної мети, забезпечення успішного розвитку. Відповідно до цього необхідним є створення ефективної сучасної системи управління персоналом, заснованої на концепціях "управління людськими ресурсами" та "управління людиною". При цьому кінцевою метою управління персоналом має бути максимальне збалансування інтересів підприємства з потребами і очікуваннями кожного працівника окремо та трудового колективу в цілому.

Досліджено систему управління якістю інноваційних проектів. Встановлено, що управління якістю інноваційного проекту - більше ніж просто контроль за продукцією, що виробляється. Управління якістю проекту включає всі роботи, пов'язані з загальною функцією управління, які визначають політику у сфері забезпечення якості, завдання та відповідальність і реалізують їх такими засобами, як планування якості, контроль та вдосконалення в межах системи забезпечення якості. Управління якістю проекту вимагає системного підходу, реалізація якого в сучасній практиці здійснюється у вигляді створення стандартизованих систем менеджменту якості. Отже, лише створення ефективної системи управління якістю інноваційних проектів сприятиме зменшення ризику їх впровадження.

За умов господарювання, що склались на сьогодні, найбільш важливим завданням для підприємств є швидка і адекватна оцінка змін зовнішнього середовища і пристосування до них з найменшими втратами за рахунок мобілізації всіх внутрішніх резервів. Все це має змусити підприємство по-новому поставитися до реалізації економічної політики. За цих умов постає питання про опрацювання особливостей діагностики ефективності менеджменту, заснованих на сучасних наукових методах. За умов жорсткої конкурентної боротьби і швидко змінної ситуації підприємства мають не тільки концентрувати увагу на внутрішньому стані справ, але і виробляти довгострокову стратегію поведінки, яка надавала б змогу встигати за змінами, що відбуваються в їх оточенні. Мета дослідження - вивчення особливостей діагностики ефективності менеджменту за умов перманентного кризового стану економіки країни. У процесі дослідження встановлено, що для одержання підприємством високих результатів господарювання необхідно найбільш повно реалізувати його ринкові можливості і забезпечити максимально високий рівень внутрішньої ефективності.

Управління проектами є інструментом, який найбільш ефективно допомагає одержати унікальний продукт за заданих обмежень у часі, вартості, якості. Нині більшість підприємств, які раніше не були прихильниками управління проектами, сприймають його як найбільш ефективний засіб не тільки виживання, але й розвитку за ринкових умов господарювання. Мета дослідження - з'ясування значення ключових категорій теорії управління проектами, таких як "інноваційний проект" і "управління проектом" та вивчення суті концепції управління інноваційними проектами (УІП). У процесі дослідження встановлено, що теорія УІП є методологічною базою високоефективного управління інвестиціями в інноваційній сфері економіки країни. Це пояснюється тим, що концепція УІП розглядає проект як інструмент зміни вихідного стану інноваційної сфери будь-якої соціально-економічної системи. Нині більшість розвинених країн світу використовує засоби управління проектами у повсякденній діяльності не тільки для впровадження великих державних проектів, але і для організації ефективної реалізації проектів інноваційної сфери економіки.

Проведено детальне дослідження еволюції категорії "якість". Визначено, що з філософської точки зору якість є характеристикою певного об'єкта, яким може бути явище, процес, предмет тощо, що визначає певну його властивість чи сукупність властивостей, які надають змогу відрізняти їх один від одного. Встановлено, що якість з соціально-економічної точки зору - це сукупність певних властивостей та характеристик об'єкта (процесу, явища, товару, послуги тощо), що мають задовольнити вимоги та потреби споживача, групи споживачів чи суспільства в цілому. Виявлено, що найбільш повну і об'єктивну оцінку якості продукції можна надати тоді, коли її властивості охарактеризовано кількісно. З'ясовано, що проблема забезпечення якості і постійного її підвищення за усіма напрямками та в усіх сферах потребує системного і комплексного розв'язання.

Все більш актуальною за сучасних реалій посилення процесів глобалізації та інтеграції стає проблема визначення та врахування особливостей міжнародного менеджменту у бізнесовій діяльності. Визначено, що міжнародний менеджмент - це особливий вид управлінської діяльності, спрямований на формування, утримання, розвиток і використання конкурентних переваг організації у глобальному ринковому середовищі, шляхом використання особливостей країн ведення бізнесу, з метою закріплення, зміцнення та розширення ринкових позицій, забезпечення динамічного розвитку та підвищення ефективності. Його загальною метою є надання фундаментального уявлення про формальні організації, про їх внутрішню побудову і функціональні взаємозв'язки та про ефективність управління ними. За результатами проведеного дослідження визначено, що базовими відмінностями міжнародної та національних моделей менеджменту є: розбіжності у підходах та безпосередньому аналізі зовнішнього та внутрішнього середовища організації; особливості управління комунікаціями; врахування традицій та культури країн ведення бізнесу; управління змінами та ефективністю.

Обгрунтовано необхідність постійного моніторингу і теоретично-практичного оновлення мотиваційного менеджменту персоналу у зв'язку зі змінами у соціально-економічному і політичному середовищах. Для розв'язання проблеми обраної теми дослідження розглянуто теоретичні основи мотивації та кар'єрного процесу, розкрито суть мотиваційного механізму для кожної вікової групи працівників та відповідного кар'єрного етапу, розглянуто особистісно-психологічні та професіональні потреби різних вікових груп працівників.

Розглянуто теоретичні підходи визначення суті категорії "ризик". Встановлено, що її трактування зумовлюється багатоаспектністю та складністю цього явища, що має безліч розбіжностей, а іноді протилежних реальних основ. Обгрунтовано необхідність створення сучасної ефективної системи управління ризиками з метою зниження рівня непередбачуваності негативних подій та нівелювання ступеня їх прояву, яка б відповідала сьогоденним вимогам. Запропоновано узагальнене трактування категорії "ризик-менеджмент". Досліджено найпоширеніші методи управління ризиками. Встановлено, що архітектура ризику за сучасних умов, спрямована на зміну управлінської парадигми організації. Доведено, що управління ризиком не може розглядатися як одномоментне рішення чи дія. Природа функціонування будь-якої організації потребує впровадження в її повсякденне життя формалізованої схеми ризик-менеджменту, при цьому ініціатива створення, впровадження та забезпечення функціонування дієвої системи ризик-менеджменту має виходити від топ-менеджменту організації, при цьому кожен працівник має відчувати власну причетність до цього процесу і нести частину особистої усвідомленої відповідальності.

Досліджено проблему забезпечення оперативного регулювання кількості виробленої продукції на кожній стадії виробничого процесу. Проведено детальне вивчення особливостей функціонування "традиційної" системи оперативного управління та системи "Канбан", завдяки чому виявлено їх основні переваги та недоліки. Виокремлено основні правила функціонування системи "Канбан", а також основні складові, на яких дана система грунтується. Визначено, що головною перевагою системи "Канбан" є запобігання перевиробництва продукції. Встановлено, що система "Канбан: надає змогу: збільшити гнучкість виробництва, розширити асортимент, спростити систему постачання і об'єднати виробничі процеси в єдине ціле.

Досліджено питання формування та ефективної реалізації державної кадрової політики в Україні. Вивчено теоретичні аспекти, виявлено основні проблеми та окреслено пріоритетні напрямки реалізації державної кадрової політики. Визначено основні цілі реалізації державної кадрової політики за сучасних умов реформування державної служби. Вивчено основні принципи та пріоритетні завдання формування і реалізації державної кадрової політики.

Основним джерелом економічного зростання будь-якого підприємства є інновації, при цьому важливим фактором, без якого інноваційна діяльність неможлива, є його інтелектуальний капітал. Управління інтелектуальним капіталом - це вміння перетворювати знання у вартість і в інновації. Обгрунтовано теоретичні основи і розроблено пропозиції щодо ефективного управління інтелектуальним капіталом як стратегічним ресурсом підприємства для забезпечення його конкурентоспроможності. Встановлено, що управління інтелектуальним капіталом має стимулювати творчий підхід до розв'язання завдань, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємства за умов економіки знань.

Визначено й окреслено роль борошномельно-круп'яної галузі в розвитку харчової промисловості зокрема та аграрного сектора економіки України в цілому. Виявлено вплив чинників на стан та динаміку розвитку галузі. Проведено комплексний ретроспективний аналіз ситуації на ринку борошна в Україні та світі. Визначено сучасні тенденції досліджуваного ринку та вказано передумови покращання ситуації у сферах виробництва та переробки зерна.

Окреслено сучасну роль держави та сформульовано невідкладні завдання державної регуляторної політики у забезпеченні ефективного розвитку зернового ринку України. Встановлено, що активізація відтворювальної функції стратегічного інтегрованого зернового ринку досягається шляхом модернізації діючої регуляторної політики іа приведення її у відповідність до ключових пріоритетів національної аграрної політики. Головною передумовою формування цілісного інтегрованого зернового ринку є наявність системного підходу в процесі забезпечення здійснення сукупності процесів виробництва, заготівлі, транспортування та перероблення зерна. Кінцевою метою державного регулювання зернового ринку є забезпечення максимальної ефективності господарської діяльності всіх його учасників шляхом повноцінного задоволення попиту населення у зерні та продуктах його переробки на основі координації та розвитку між- і внутрішньогалузевих зв'язків. Важливою особливістю регулювання в сфері зернового ринку є необхідність розроблення комплексного підходу, який би надав змогу узгоджувати цілі й інтереси об'єктів управління різного рівня з загальнонаціональними інтересами забезпечення продовольчої безпеки країни, а також підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських виробників на світовому ринку. Головна мета державного регулювання ринку зерна полягає у захисті прав споживачів, інтересів товаровиробників і держави. Визначено, що оновлена державна політика повинна бути направлена, шляхом впровадження комплексу відповідних заходів, на зменшення деструктивних проявів структурних і фінансових деформацій відтворювального процесу, а також на реалізацію комплексу довгострокових заходів, загальна дія яких орієнтована на реалізацію економічних інтересів держави на інтегрованому зерновому ринку.